Все про історію косметики

Історія косметики

В різні часи косметиці надавалося абсолютно різне значення. Косметика могла використовуватися і в релігійних, і в декоративних цілях, її могли наносити як чоловіки, так і жінки. Або ж навпаки – вона могла бути заборонена. Саме слово «косметика» грецьке. І, як і слово «космос», що в перекладі означає «порядок» – порядок у всесвіті і порядок на обличчі. У Древній Греції були косметы – раби, в чиї обов'язки входило купання грецьких громадян у спеціальних ваннах з запашними маслами, а також вони займалися масажем. Слово «косметика» для позначення коштів для нанесення макіяжу вперше було використано на Міжнародній виставці в Парижі у 1867 році. Саме в цей рік миловари і парфумери почали представляти свою продукцію окремо від продукції фармацевтів.

Косметика в Стародавньому Єгипті.

Косметику використовували ще в Стародавньому Єгипті і країнах Месопотамії. Так, у Месопотамії вже 5000 років тому була відома губна помада. Фарбували губи і стародавні єгиптянки. В Давньому Єгипті в якості помади використовували суміш на основі тваринного жиру з додаванням бджолиного воску і червоного пігменту або ж червону глину. Помада в Давньому Єгипті найчастіше мала темні відтінки. Крім помади, єгиптянки також використовували тіні для повік, підводку для очей, фарбували нігті і волосся. Очі в Стародавньому Єгипті підводили як чоловіки, так і жінки, при цьому зовсім не з метою прикрасити себе. У ті часи вважалося, що підводка захищає очі від проникнення через них в душу людини злих духів. Для підводки очей єгиптяни використовували фарби із сурми (кохль – до цих пір використовується в якості підводки в мусульманських країнах, це чорний камінь, потовчений в порошок і розведений зазвичай касторовою олією) і сажі.

Фарбували повіки тертим малахітом, сумішшю зеленої міді і сірчистим свинцем, рудою. До речі, свинець ще і відлякував комах. Рум'яна в Стародавньому Єгипті робили із сировини рослин і чагарників. На головах єгиптяни носили масляні ароматні конуси, носіння яких вже було пов'язане з практичними потребами, – вони захищали від комах, яких в жаркому кліматі Стародавнього Єгипту було безліч. Нігті єгиптяни фарбували хною, про що збереглися відомості у згадках про найвідомішою єгипетської цариці Клеопатри. До речі, Клеопатра дуже любила косметику і навіть написала цілий трактат про косметичних засобах під назвою «Ліки для шкіри». Перші письмові відомості про косметику також пов'язані з Давнім Єгиптом – папірус Еберта – перший письмовий документ, в якому містяться поради щодо використання косметичних засобів.

Косметика в Стародавній Греції.

У Стародавній Греції також любили косметику. Про косметичні засоби можна прочитати в «Одіссеї» Гомера й у працях відомого давньогрецького лікаря Гіппократа, який описував ряд засобів, що дозволяють жінкам стати ще красивіше. Грекині фарбували губи, румянили щоки, осветляли волосся. Туш для вій грецькі дівчата робили із сажі, помаду з кошенілі (трав'яна тля) або ж з додаванням пігментів сурик, кіновар, які, до речі, отруйні.

Про отруйність деяких косметичних засобів, а відповідно їх шкоду, вже пізніше, у часи Стародавнього Риму, буде писати лікар Клавдій Гален. Адже кіновар – це ртутний мінерал, а сурик – мінерал, що містить у своєму складі не менш шкідливий для здоров'я свинець. Тим не менш, римлянки все одно будуть використовувати свої помади.

Стародавній Рим і історія косметики.

В Стародавньому Римі, на відміну від Греції, косметику використовували не тільки жінки, але і чоловіки – підводили губи і румянили щоки.

В Стародавньому Римі В якості фарби для повік використовувався вугілля, фукус (морська водорость), в основному, червоного кольору — для щік і губ, віск — в якості засобу для видалення волосся, ячмінне борошно та олія — для видалення прищів, а пемза — для відбілювання зубів. Римляни проводили багато часу в лазнях, стежачи за чистотою тіла, а також у соляриумах, приймаючи сонячні ванни.

Косметика Стародавньої Японії та Стародавнього Китаю.

В Японії жінки білили обличчя, виголювали брови і на їх місці робили дві густі риси чорною тушшю або малювали чорні кола. Лоб по краях у лінії росту волосся підводили тушшю і яскраво фарбували губи. Використовувалася помада зеленого кольору.

Заміжні жінки могли фарбувати зуби чорним лаком. Чоловіки також використовували косметичні засоби – малювали невеликі вусики, використовували ароматичні речовини, доглядали за пальцями рук і ніг, застосовуючи парові ванни. Жінки Стародавнього Китаю також, як і японки, білили обличчя і наносили рум'яна на щоки, подовжували брови, відрощували довгі нігті і фарбували їх у червоний колір.

Середньовіччя і косметика.

У Середньовічній Європі модними вважалися бліді, незаймані засмагою особи, а католицька церква була налаштована рішуче проти будь-якого використання косметики. Адже головне – це душевна краса, але ніяк не фізична.

Але, тим не менш, жінки все ж підфарбовували губи і румянили щоки. У моду також увійшла висока лінія лоба – і волосся треба лобом могли сбриваться, выщипывались брови і вії. Мода на високу лінію чола збережеться і пізніше – в період Відродження.

Косметика епохи Відродження.

У часи Відродження (Ренесансу) особи фарбували свинцевими білилами, використовували помаду, а також пудру.

Продавалася в ті часи в Італії і пудра на миш'яковистої основі. Таку пудру можна було купити в косметичній лавці пані Туфании з сімейства Тофана. Вельми кмітливі покупниці могли використовувати таку пудру не тільки в косметичних цілях, але і в якості отрути – розчинивши її у воді.

Своє життя пані Туфания закінчила на багатті. Але її справу продовжила Теофанія ді Адамо також з сімейства Тофана. Теофанія вважається винахідницею отрути «аква Тофану», секрет якого так і не був розкритий досі. Даний отрута був отрутою без смаку і запаху. При цьому він вбивав поступового, а ознаки отруєння легко можна було сплутати з ознаками хвороби, наприклад, черевного тифу. Жертвами отрути «аква Тофану» в основному ставали чоловіки – чоловіки та коханці фатальних італійок. Теофанія також була страчена святий інквізицією.

Косметика періодів бароко і рококо

XVII-XVIII століття. У XVII і XVIII століттях – періоди бароко і рококо – моду задає французький двір. Косметику в ті часи використовували у великих кількостях. Використовували як чоловіки, так і жінки фарбували яскравою помадою губи, румянили щоки, білили особи – блідий колір обличчя, як і раніше в моді, пудрили перуки, використовували різноманітні ароматичні речовини і духи у величезних кількостях. В тому числі і для того, щоб заглушити запах немитого тіла, так визнавалася іспанська королева, правда ще в XV столітті Ізабелла Кастильська – за все життя милася всього двічі – при народженні і в день весілля.

Людовік ХІV, французький король XVII століття, король-сонце, також мився кілька разів у житті – і то за порадою лікарів. В ті часи дворяни лише омивалися – в палацах були тазики з водою, в яких вони полоскали руки та обличчя. Тому французькі аристократи і дами тих часів пахли не ароматами туберози і лаванди, а зовсім іншими запахами.

У період рококо мода на бліді обличчя посилюється – особи не лише покриваються білилами, але ще і блакитною фарбою підводили лінії вен. При цьому на тлі блідого обличчя повинні були виділятися яскравим червоним плямою губи і рум'яні щоки – як у жінок, так і у чоловіків. І все це в поєднанні з зачісками неймовірних розмірів.

В Англії часів Королеви Єлизавети I (період царювання 17 листопада 1558 — 24 березня 1603 року) косметику навпаки намагалися не використовувати, вважаючи її шкідливою для здоров'я. У той час побутувало повір'я, що косметика не дає шкірі випаровувати вологу. Не любили косметику англійці і періоду правління королеви Вікторії (XIX століття). Втім, англійки, щоб надати щоках хоч якийсь рум'янець перед виходом у світло, нещадно пощипывали їх і кусали губи, з метою надати їм більш яскравий колір.

Косметика в XIX столітті.

У XIX столітті косметикою будуть користуватися повсюдно, при цьому не тільки знатні і багаті жінки, як це було раніше, але і жінки із середнім доходом. Косметика ж стане долею жінок, а не чоловіків, а її кольору перестануть бути яскравими і насиченими, і наблизяться до природних кольорів, за допомогою яких особам надавався здоровий рум'яний колір.

Надмірне використання косметики і яскравий макіяж будуть всіляко засуджуватися. При цьому яскравий і зухвалий макіяж стане ознакою жінок легкої поведінки. Подібне переконання збереглася в свідомості багатьох і донині, хоча на дворі давно XXI століття.

Підводячи підсумок можна стверджувати, що на моду і розвиток косметики дуже великий вплив мало світогляд часу і релігія.

Історична довідка

Помада. Корені слова фр. pommade, італ. pomata і лат. pomum — яблуко, колір помади – як колір стиглого яблука. Перша помада у формі олівця була представлена в 1883 році в Амстердамі, вона була загорнута в шовковий папір. Помаду в тюбику вперше представила фірма GUERLAIN. В 1915 році в США з'явилася помада в металевій упаковці, що зробило її використання досить зручним. А вже в 1949 році також у США з'являються машини для випуску помади в металевих, а пізніше і в пластикових тюбиках. У такому вигляді помада випускається і по сей день.

Туш для вій. Туш для вій вперше була випущена в XIX столітті англійським купцем родом з Франції Юджином Риммелом. А слово «rimmel» і донині в багатьох мовах – турецька, румунська, португальська – позначає туш.

Тіні для повік. Тіні для повік почала випускати компанія Max Factor, перші тіні для повік компанією Max Factor були розроблені на основі хни.

Тональний крем. Перший тональний крем також був розроблений компанією Max Factor в 1936 році.